Куточок книги у групі ЗДО

08.Кві.2021
Куточок книги у групі ЗДО

Консультація на тему:

Куточок книги у групі ЗДО  як засіб формування читацької культури дошкільника”

«Читання книг – стежина,  якою вмілий, розумний, вихователь знаходить шлях до серця дитини».

В. О. Сухомлинський

    У сучасних умовах глобальної інформатизації суспільства місце та роль дитячої книги дещо знецінилися. Не секрет, що діти раннього віку швидше долучаються до відеопродукції та комп’ютерних програм, ніж починають говорити. Науковці пояснюють таку ситуацію рядом об’єктивних та суб’єктивних причин, але аж ніяк не можна виправдовувати її.

    Сьогодні книги стрімко втрачають свою популярність. І дорослі, й діти радше надають перевагу відпочинку за компютером, ніж з книгою.  Та й по необхідну інформацію частіше звертаються до Інтернетслужб, ніж до бібліотеки. У той час, як любов до книги, начитаність, літературний смакце показники культурної, загально розвиненої, високоморальної особистості.   Тож варто змалку долучати дітей до світу книг.

    Ніхто сьогодні не буде заперечувати, що дошкільне дитинство відіграє виключно важливу роль у формуванні не тільки окремої особистості, а й людської спільноти в цілому. Освітні, світоглядні, культурні, моральні пріоритети, що формуються з дошкільного дитинства, визначають життєвий шлях цілих поколінь, впливаючи на загальний розвиток і стан цивілізації. Тому дорослі – насамперед батьки і вихователі – всі свої виховні зусилля мають спрямовувати на становлення багатого внутрішнього світу дитини, вихованню в ній творчого почину, позитивного світосприймання, бажання саморозвитку. Цінним засобом в такій виховній моделі виступає читання дітям художньої літератури.

    З – поміж багатьох засобів розвитку мовлення, які допомагають формувати у дитини навички комунікативної компетенції, неабияке місце відводиться дитячій художній літературі. Книга допомагає багато в чому. Психологи стверджують про її лікувальні властивості. З’явився навіть такий термін „бібліотерапія” (буквально – лікування книгою). Сучасний рівень розвитку людства спричинив таки часткове витіснення книги з повсякдення. Отже, спробуємо концептуально, не занурюючись у глибину питання, порівняти значення відео та читання для дитини.   Важливо зазначити, що як правило мультфільми, фільми, які створено за мотивами казок, оповідань, як правило, повертають глядача до перечитування оригінального твору. Відтак, виховання у дошкільнят читацької культури, любові до художнього слова, інтересу до книжки – важливі завдання педагога. А їх реалізації сприятиме створенню в групі куточка книги.

    Функціональна роль куточку книги – виховання пізнавального та естетичного ставлення до книги як до найбільшого досягнення культури, створення елементарного бібліотечного середовища, яке буде зрозуміло маленьким читачам.

    Основні вимоги до його обладнання: достатнє освітлення; відповідність меблів зросту дітей; постійні оновлення, видозміни.   Можливості використання куточку вихователями та дітьми досить різнопланові: читання журналів, книжок, розгляд ілюстрацій, проведення годин оповідача, обговорення прочитаного, літературні свята, функціонування виставок, проведення сюжетно-рольових ігор, зустрічі з письменниками. У куточку дитячої книги доречними будуть плакати з прислів’ями. Діти залюбки  розучуватимуть на заняттях ці зерна народної мудрості.

Які ж методи використовуються при роботі по ознайомленню дітей з елементарним бібліотечним середовищем?

Словесні: бесіди, розповіді, пояснення, обговорення;

 наочні: спостереження, обстеження книжок, журналів, картинок, розгляд ілюстрацій;

практичні: художня діяльність дітей, дидактичні ігри, доручення, “лікування” книг, ігри, виставки, моделювання.

Робота в створеному середовищі

    Книжковий фонд в кожній віковій групі складають програмові твори, твори, які рекомендуються для вільного читання, хрестоматії, дитяча пізнавальна й енциклопедична література, найулюбленіші книжки. У літературному центрі також можуть мають бути книжки-картинки, книжки-ширми, книжки-іграшки, книжки – забавлянки. Також   виставляти можна книжки, оформлені відомими художниками; різні видання однієї і тієї ж книжки, але ілюстровані різними художниками. Таке розмаїття книжкового середовища буде стимулювати самостійну пізнавальну активність дітей, розвивати їх мовлення,розвивати їх кругозір, поступово виробляти в них уміння орієнтуватися у книжковому матеріалі.

    Книжковий фонд літературного центру забезпечуватиме пізнавальний і літературний розвиток дитини лише за умови періодичного змінювання в ньому художньо-літературного матеріалу. Разом з тим, необхідно додержуватись певних вимог щодо кількості книжок. Так у молодшій групі може бути одночасно представлено 3-4 добре проілюстрованих книжки, у середній – 4-5 відомих книжок, у старшій – до 8-10 книжок, як відомих, так і нових для дітей. Бажано, щоб кожна книжка  була в двох-трьох примірниках, щоб одночасно розглядати її мали змогу кілька дошкільників

   У літературному центрі старшої групи вихователь може виставляти нові книжки, які він планує прочитати дітям на найближчому занятті з художньої літератури. Попередній розгляд ілюстрацій стимулюватиме зацікавленість дітей, бажання дізнатися про зміст виставленої книжки. У центрі відведено окрему  поличку для пізнавальної літератури під умовною назвою «Розумні книжки». Саме тут розташується тематична добірка книжок із проблем, які цікавлять старших дошкільників. Тут можуть бути і дитячі енциклопедії, і доступні дітям цього віку книжки про Космос, зоологію, географію, комп’ютери тощо.

    Припустимо, що елементарне бібліотечне середовище, зрозуміле маленьким читачам, створене. Що робити далі? Адже куточок книги в групі має бути не просто маленькою бібліотекою, а базою для проведення занять, виховних заходів. Серед різноманітних форм організації дітей перевагу слід надавати таким, які стимулюють дошкільнят до активної взаємодії та творчості. Щоб оптимізувати роботу з дитячою книжкою, варто поєднувати її з іншими видами діяльності. Так, дошкільнята залюбки намалюють ілюстрації до прочитаних творів, зліплять героїв казок, виготовлять власні книжечки (вихователь і батьки для дітей; вихователь – для дітей та разом з ними; батьки для дітей та разом з ними; дитина – для себе), закладки, запрошення для молодших дітей та батьків на різні заходи, що організовуватимуться в книжковому куточку. Ця справа технічно нескладна, але разом з тим, вона потребує значної праці душі, фантазії, сумління, охайності перед усім – від дорослого, адже він її ініціює і керує нею. В осередку книжки бажано влаштувати періодичні книжкові виставки. Вони можуть бути присвячені знаменним датам, творчості дитячих письменників, соціальним подіям, тематиці тижня…. Не менш важливо, щоб тематика відповідала уподобанням дошкільнят, їхнім потребам, інтересам. Якщо доповнити виставку роботами дітей та розробити сценарій її відкриття, вона запам’ятається малюкам надовго (наприклад, виставки «Улюблені книжки», «Цікаве про природу», «Книжки про техніку»,” Праця дорослих”, “ Брати наші менші.” “Метелики…”).

    Щодня можна призначати «бібліотекаря» – дитину, яка видаватиме літературу іншим, стежитиме за станом книжок та порядком у куточку книги. Така роль дає малюку більше самостійності, відповідальності. Як же зробити осередок книги не тільки зручним для малюків, а й таким, що розвиває пізнавальну активність, емоційність, творчість? Спочатку слід дібрати книжки для бібліотечки. У цій справі можуть допомогти батьки вихованців ЗДО.  Як засвідчує практика вони охоче передають у дитячий садок ті книжки, з яких їхні діти вже «виросли». А завдання педагога подбати про те, щоб твори відповідали вікові та розвиткові дошкільнят групи. Тому доцільним є обмін літературою з  батьками та вихователями інших груп – BookCrossing (з англ. “переміщення книг”, або “книгообіг”).  У багатьох дітей, дорослих  удома є вже прочитані книжки і журнали, які просто лежать на полицях, і буде чудово, якщо малята принесуть їх до дитячого садка, щоб їх могли прочитати інші діти. Серед батьків та працівників закладу ідею буккросингового руху варто рекламували через сайт закладу та віртуальний методичний кабінет. Така акція  може стати  відправним пунктом для об’єднання тих, хто дарує книжки, і тих, хто сприяє поширенню у світі любові до читання.

    Важливо добирати книжки гуманістичного спрямування, які не спонукають до агресії, не навчають негативних вчинків. Читаючи сучасні книжки можна помітити, що в багатьох із них змінено зміст старих казок. Наприклад, у казці про Червону Шапочку Вовк уже не ковтає бабусю; три ведмеді вже не виганяють Машу, а дружать із нею. Так оновлені казки виховують доброзичливість, а не жадібність і злостивість. Добираючи класичні твори, не можна не перейматися проблемами оцінювання їх якості, бо такі твори вже визнані. А от добираючи сучасні, слід поставитися прискіпливо до них. Тексти мають бути високохудожніми.

   Мова –  має відповідати сучасним літературним нормам. Сучасні дослідження показують, що систематична, різнопланова робота з художнім словом сприяє формуванню основ грамотності вже з раннього віку. На жаль, останнім часом нерідко зустрічаються книжки з елементарними логічними, стилістичними, орфографічними помилками. Якщо книжка містить наукові відомості, то переконайтеся у їх достовірності, оскільки існують навіть енциклопедії, де павука відносять до комах, а пінгвіна «селять» на північному Полюсі.

   Ілюстрації теж мають бути високохудожніми, за стилем виконання відповідати змісту твору, його основній ідеї. Не женіться за надто яскравими ілюстраціями. Вони спочатку приваблюють, а потім стомлюють малят. Надмірна декоративність малюнків може зашкодити їхній пізнавальній цінності (так яскраво-червона корова викликає подив, та навіть протест у маленького читача). Дошкільнята хочуть вірити в зображене і вважають, що так, як намальовано, має бути насправді. Ось чому дитяча книжкова ілюстрація потребує ретельної предметної та психологічної виразності, реалістичності зображень. Досвідчені художники малюють для малят м’якими барвами, враховуючи особливості їхнього несформованого зорового апарату. Небезпечним для зору дошкільнят є також глянцевий (блискучий) папір, який на жаль, останнім часом часто використовують у книгодрукуванні. На полиці-вітрині у куточку книги варто виставити вже прочитані з малятами книжки. Після ознайомлення з іншими вітрину слід обновити. Куточок книги доповнять портрети письменників, репродукції картин, серії ілюстрацій до казок, дитячі журнали, фотоальбоми.  

   Знайомство дітей з художньою літературою відбувається як на спеціальних заняттях, так і в повсякденному житті.

   Провідною формою роботи з художньою літературою у ЗДО  є заняття різного типу: фронтальні, групові, індивідуально-групові, які рівномірно чергуються впродовж тижня, місяця, кварталу. Згідно з вимогами чинних програм такі заняття проводяться один раз на тиждень у всіх вікових групах. Деякі науковці рекомендують заняття з художньої літератури проводити щодня : фронтальні і групові – двічі на тиждень,індивідуальні та індивідуально-групові – тричі на тиждень.

  Перше враження дітей про книжку багато в чому залежить від якісного виконання дорослими літературного твору. Педагогу необхідно пам’ятати і враховувати вікові особливості сприймання дітьми літературних творів і в залежності від цього використовувати засоби, які дозволили б дітям чіткіше уявити художній образ, створений словом. Так у процесі читання художніх творів дітям молодшого дошкільного віку можна використовувати інтонації з метою виразного підкреслення яскравих слів,які характеризують певний образ, контрастні поєднання темпів і ритмів залежно від змісту й форми читаного твору. Дітям старшого дошкільного віку доступне емоційне стримання психологічних пауз, насичених напругою почуттів.

   Не  зайвим буде нагадати і про те, що читати дітям слід сидячи, при цьому триматися прямо, зібрано і разом з тим невимушено; не нахилятися над книжкою (це може призвести до утруднення дихання й уривчастого читання). Діти мають повністю бачити обличчя вихователя, спостерігати за його поглядом, мімікою, вплив яких під час читання має особливу емоційну силу і дозволяє вихователеві слідкувати за тим, як діти сприймають текст.

    Для того щоб донести до дітей задум автора, вплинути на їхні почуття, переживання, педагог має заздалегідь докладно проаналізувати твір, дібрати засоби виразного читання або розповіді (інтонація, постановка пауз, логічних наголосів), виробити чітку і правильну вимову кожного слова, фрази, речення. Він повинен вільно орієнтуватися в матеріалі для читання або добре запам’ятати текст, який розповідатиме вихованцям.

    Заняття у куточку книги передбачають виховання у дітей бережливого ставлення до неї. Якщо книжки таки потребують ремонту, слід відкрити «книжкові лікарні». Малюки із задоволенням робитимуть такий ремонт під керівництвом вихователя, а старші – самостійно. Варто також відвести окреме місце матеріалам для «лікування» книжок. Підкреслимо, що майже всі описані форми роботи є колективними. А спільна праця згуртовує дітей, спонукає до їх творчості. Дитяча книга традиційно розглядається педагогами як засіб розумового, морального, естетичного виховання.

    Тож зробімо все, аби у дитячому садку книжка, як казкова пташка Фенікс – символ вічного оновлення та безсмертя, знайшла своє відродження, радувала своєю присутністю та дієвістю.

 

Підготувала

 Кудревич С.С, вихователь – методист